складена з чотирьох внутрішніх монологів і одного епістолярного розділу книжка про пошуки себе в (пост)колоніальній країні, культурно й економічно залежній від метрополії, патріархальній за світоглядом і не занадто схильній до всілякої там толерантності.

пошуки себе, щоправда, в основному зводяться до сексуальності. і я не кажу, що це погано, — тим більше, що в патріархальних і нетолерантних суспільствах сексуальність, яка не вкладається в нормативну, справді часто виявляється точкою збору для ідентичності, надто вже великі сміливість і рішучість потрібні, щоб її визнати; тим більше, що героям книжки років по двадцять, і нескладно згадати, чим я переймалась у свої двадцять. та все одно здається, що в (пост)колоніальному суспільстві є значно більше ідентичнісних проблем, які принаймні могли б стати важливим тлом для цієї історії.

(і зненацька стає зрозуміло, які ж круті насправді «польові дослідження з українського сексу»).