Мабуть, найслабша з усіх частин, навіть гірша за строкату другу. Перші два випуски намагаються розповісти якусь послідовну історію, але потім починається вінегрет, який більше розповідає не стільки про Найтвінга, скільки про Лігу справедливості та Титанів, нагадуючи, за що я не люблю спільні коміксові всесвіти. Щорічний випуск хороший, але для мене час таких історій, про психопатів у центрі уваги, уже пройшов.