дуже добре написана – і перекладена – книжка. з оптимальною кількістю скелетів у шафах і трупів у холодильниках.
щоправда, інспектор барбаротті тут більше для краси, а розслідування кволеньке: сюжет радше сам розгортається, зачіпаючись об людей і збіги обставин, ніж під впливом дій поліції (ага, там дуже багато збігів обставин і людського фактора – таргани в головах персонажів завбільшки з дирижаблі). думаю, так буде і в наступних книжках, де лінія барбаротті виступатиме таким собі спільним обрамленням, і хоч то не зовсім те, що я люблю в детективах, хорошого і скандинавського в нессера достатньо, щоб читати далі. ну й так, мушу погодитися – навіть просто як обрамлення інспектор вкрай симпатичний.