Це певно "найскляніша" книга з усіх, що я читала останні роки. Трагедія на трагедії в цій книжці і трагедією все завершується. Не знаю, навіщо так багато горя в книжках цій авторці, але цей момент мені не зайшов.

Якщо бажаєте поплакати, а в кінці вже "взахльоб, то треба читати.

І дивно, чого її ще не екранізували.